Використання штучного інтелекту для персоналізації послуг та оптимізації операційних процесів у ресторанній справі

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена прискореною цифровізацією ресторанного бізнесу, у межах якої штучний інтелект перетворюється на ключовий інструмент стратегічного управління, персоналізації сервісу та підвищення ефективності операційних процесів. Виклики сучасного ринку – нестабільність попиту, кадровий дефіцит, зростання витрат і потреба у диференціації – актуалізують пошук інтелектуальних технологій, здатних забезпечити аналітичну точність і швидкість управлінських рішень. У цьому контексті ШІ стає не лише технічним нововведенням, а елементом нової бізнес-моделі, орієнтованої на дані та адаптивність. Мета і методи. Метою статті є визначення можливостей застосування штучного інтелекту в ресторанній сфері для підвищення ефективності управління, оптимізації операційних процесів і персоналізації клієнтського досвіду. Для досягнення мети використано методи системного аналізу, порівняльного дослідження, кейс-аналізу, індукції та статистичного узагальнення, що дозволило розкрити практичний ефект впровадження ШІ у провідних міжнародних і національних мережах громадського харчування. Результати. Установлено, що інтеграція ШІ у маркетингову, операційну та логістичну діяльність закладів харчування сприяє підвищенню ефективності використання ресурсів, скороченню втрат, покращенню точності прогнозування попиту та підсиленню персоналізації послуг. На прикладі платформ ZS Associates, Antuit.AI та українського кейсу E-Sputnik доведено, що впровадження аналітичних алгоритмів дозволяє підвищити чистий дохід на 5–10 %, зменшити обсяг відходів до 20–25 % та збільшити частоту повторних замовлень на 15–30 %. Особливу увагу приділено практиці використання ШІ у контролі безпечності харчових продуктів відповідно до стандартів HACCP, що забезпечує перехід від вибіркового до безперервного моніторингу критичних точок виробництва. Виявлено бар’єри цифровізації: технічна несумісність систем, дефіцит кадрів із цифровими компетенціями, загрози кібербезпеки та відсутність чіткої нормативної регламентації алгоритмічної відповідальності. Висновки та обговорення. Обґрунтовано, що ефективна інтеграція ШІ в ресторанному бізнесі потребує поєднання технологічних рішень із розвитком аналітичної культури персоналу та впровадженням етичних стандартів використання даних відповідно до GDPR і Закону України «Про захист персональних даних». Наукова новизна дослідження полягає у концептуалізації моделі «розумного ресторану» як інтегрованої аналітичної екосистеми, що поєднує прогностичні алгоритми, big data-аналітику й системи персоналізації сервісу. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування запропонованих підходів для формування ефективних управлінських стратегій, підвищення рівня клієнтської лояльності та забезпечення конкурентоспроможності українських закладів харчування в умовах цифрової економіки.