Ресторанний і готельний консалтинг. Інновації

Комплаєнс-аналіз методології цифрової трансформації HR-системи у сфері гостинності: виклики і тренди

Лілія Гончар — 2025-07-18

Актуальність. Сьогодні активно розвивається низка ініціатив, спрямованих на створення необхідних умов для розвитку цифрової економіки. Зазначене передбачає апгрейд підходів до системи управління людськими ресурсами (HR – Human Resources). Метою статті є аналіз потенціалу, тенденцій та викликів цифрової трансформації HR-системи у сфері гостинності. Методи. У процесі дослідження було використано поєднання теоретичних та емпіричних методів, зокрема аналіз, синтез, узагальнення і теоретичне моделювання. Результати. У дослідженні розглянуто роль менеджменту в умовах цифрової трансформації економіки, виокремлено розвиток персоналу в напрямку цифрової інклюзії. Встановлено, що менеджер цифрової епохи повинен інтегрувати інструменти для автоматизації процесів, формувати кадровий резерв та ефективно регулювати процеси в управлінні людськими ресурсами. Детерміновано основні переваги впровадження цифрових рішень, серед яких – зростання рівня компетентності персоналу та розвиток інклюзивності. Виокремлено сутнісні основи сучасного цифрового економічного поступу. Встановлено, що активне використання цифрового середовища дозволяє формувати індивідуальні траєкторії стратегічного розвитку компаній та забезпечити стійку конкурентоспроможність у ринкових умовах. Визначено основні виклики досліджуваного процесу, в тому числі недостатню цифрову компетентність керівників, нерівномірність ресурсного забезпечення та відсутність інституційної підтримки. Висновки та обговорення. Обґрунтовано значимість цифрової грамотності та компетенцій для економічного зростання і конкурентоспроможності компаній. Доведено, що працівники із цифровими навичками позиціонуються не лише ефективними виконавцями, але й каталізаторами інноваційного розвитку компаній у сфері гостинності. У дослідженні підсумовано, що стратегічна роль менеджера у розвитку людського капіталу стає вирішальною, адже детермінує успішність працівників у залученні цифрових ресурсів для досягнення ключових бізнес-цілей компанії.

Формування концепції розвитку та модернізації конкурентоздатних закладів готельно-ресторанного господарства в умовах глобальних загроз

Олена Завадинська — 2025-07-18

Актуальність. Актуальність обраного дослідження полягає в тому, що глобальні події останнього часу, такі як збройна агресія російської федерації в Україні 2022 р, пандемія коронавірусу COVID-19, внесли істотні зміни до звичного ритму життя кожної людини, незалежно від того, в якій країні світу вона проживає. Ці обставини стали основою вивчення та аналізу розвитку закладів готельно-ресторанного господарства в умовах глобальних загроз із подальшою метою створення комплексної системи сталого розвитку, що, зі свого боку, стане важливим напрямком у забезпеченні розвитку національної економіки. Мета дослідження – проаналізувати сучасну ситуацію формування концепції розвитку та модернізації конкурентоздатних закладів готельно-ресторанного господарства в умовах глобальних загроз. Методи дослідження базуються на аналізі спеціальної літератури із проблеми дослідження, що охоплює основи Концепції розвитку, узагальнення та синтез вивченого матеріалу для подальшої роботи над проблемою, здійснення збору даних і статистичних угруповань, математичного розрахунку, побудови графічних матеріалів, застосування методів економічного дослідження, систематизації одержаного матеріалу, здійснення дослідно-експериментальної роботи. Результати. У статті досліджено діяльність готельно-ресторанного господарства в обмежених умовах на вітчизняному та зарубіжному досвіді; подано концепції розвитку сфери послуг від класичних інтерпретацій до сучасних викликів; описано організацію діяльності готельно-ресторанного бізнесу на фундаментальних принципах військової сфери, сформовано концепцію розвитку та модернізації конкурентоздатних закладів готельно-ресторанного господарства в умовах глобальних загроз. Висновки та обговорення. Наукова новизна статті полягає у розробленні науково-практичних рекомендацій, спрямованих на забезпечення сталого розвитку закладів готельно-ресторанного господарства в умовах глобальних загроз. Практичне значення полягає у тому, що наукові та практичні положення цього дослідження можуть бути реалізовані в індустрії гостинності в умовах глобальних загроз.

Інновації та маркетинг у сталому розвитку туризму: виклики для туристичного країнознавства і готельного господарства

Світлана Іванчук — 2025-07-18

Актуальність. Сталий розвиток туризму є одним із ключових пріоритетів глобальної економіки XXI століття, оскільки туризм відіграє важливу роль у збереженні культурної спадщини, навколишнього середовища та забезпеченні економічного зростання регіонів. Проте досягнення цілей сталого розвитку неможливе без впровадження інноваційних рішень і сучасних маркетингових стратегій, які враховують специфіку туристичних ресурсів і потреби різних груп споживачів. Інновації у сфері туризму стимулюють створення нових туристичних продуктів, удосконалення сервісу, підвищення конкурентоспроможності готельного господарства та транспортного забезпечення. Маркетинг, зі свого боку, сприяє ефективному просуванню туристичних послуг, формуванню сталого іміджу регіонів і активній взаємодії з туристами. Особливого значення набуває туристичне країнознавство, яке забезпечує глибоке розуміння особливостей територій, їхніх культурних, природних і соціальних ресурсів, що є базою для розроблення інноваційних туристичних пропозицій і розвитку готельної інфраструктури. Водночас сучасний туризм стикається з низкою викликів: зміна туристичних уподобань, посилення глобальної конкуренції, необхідність цифрової трансформації і підвищення екологічної свідомості. Це вимагає оновлення методів країнознавчих досліджень, переосмислення підходів до управління готельними комплексами та активного впровадження інноваційних маркетингових технологій. Таким чином, дослідження взаємозв’язку інновацій, маркетингу, туристичного країнознавства і готельного господарства у контексті сталого розвитку туризму є надзвичайно актуальним та має важливе наукове і практичне значення для забезпечення конкурентоспроможності туристичних напрямків у сучасних умовах. Метою дослідження є аналіз взаємозв’язку інновацій, маркетингових стратегій, туристичного країнознавства та розвитку готельного господарства в контексті сталого розвитку туризму, а також визначення ефективних підходів для підвищення конкурентоспроможності туристичних напрямків у сучасних глобалізаційних умовах. Результати. У ході дослідження було виявлено, що сучасні туристичні підприємства дедалі активніше орієнтуються на персоналізацію туристичних послуг, популяризацію екологічної відповідальності та соціальної стійкості через маркетингові кампанії. Це дозволяє формувати позитивний імідж регіонів та залучати нові цільові аудиторії. Таким чином, результати дослідження підтвердили, що впровадження інновацій та ефективних маркетингових стратегій є необхідною умовою для забезпечення сталого розвитку туризму, підвищення конкурентоспроможності туристичних підприємств і формування стійких моделей управління туристичними ресурсами. Висновки та обговорення. У ході дослідження було встановлено, що сталий розвиток туризму вимагає активного впровадження інноваційних технологій та сучасних маркетингових стратегій, орієнтованих на екологічну стійкість, персоналізацію послуг та глобальну співпрацю. Аналіз показав, що інновації, такі як цифровізація процесів, використання доповненої реальності, інтелектуальні системи управління та екологічні рішення, є ключовими чинниками підвищення конкурентоспроможності туристичних підприємств. Маркетинг у сфері сталого туризму набуває особливої ваги, сприяючи формуванню позитивного іміджу регіонів і залученню нових клієнтів через акцент на соціальній відповідальності та підтримці місцевих громад. Персоналізований підхід до обслуговування мандрівників значно підвищує рівень їхньої задоволеності та лояльності. Особливу увагу приділено туристичному країнознавству та готельному господарству, які потребують оновлення своїх моделей розвитку відповідно до викликів глобальної конкуренції, цифрової трансформації та зростаючих вимог до екологічної безпеки. Наявні проблеми в інфраструктурі, зумовлені війною в Україні, вимагають комплексних стратегій відновлення, що мають включати реконструкцію матеріально-технічної бази, адаптацію до нових умов і переорієнтацію на внутрішній туризм. Світовий досвід демонструє, що внутрішній туризм і розвиток сталих практик можуть стати основою для стабілізації і подальшого зростання галузі. Підприємства туристичної сфери повинні бути готові до постійної адаптації, інноваційного розвитку та активного використання екологічно орієнтованого маркетингу. Таким чином, комплексне застосування інноваційних технологій, сталого маркетингу та переосмислення ролі туристичного країнознавства і готельного господарства створюють передумови для успішного відновлення і сталого розвитку туризму як в Україні, так і у світі.

Синергія креативних просторів і стратегічного управління в розвитку підприємств індустрії гостинності

Ігор Комарніцький — 2025-07-18

Актуальність. Сьогодні питання оновлення стратегій розвитку індустрії гостинності позиціонується як актуальне та практично важливе. Сфера потребує інноваційного бачення концептуальних основ поступу. Мета. Метою статті є аналіз ключових аспектів стратегічного управління та креативних просторів як впливових факторів розвитку підприємств індустрії гостинності. Методи. У дослідженні використано методи аналітично-синтетичні, а також систематизації, узагальнення, абстракції. Результати. Розглянуто ключові стратегії та інноваційні можливості оптимізації функціонування індустрії гостинності. З’ясовано, що інфраструктурне забезпечення позиціонується визначальним чинником ефективності діяльності у сфері туризму. Обґрунтовано, що актуальна практика управління підприємствами сфери гостинності потребує переосмислення підходів до реалізації. У дослідженні виявлено системні тенденції регенерації сталого розвитку індустрії гостинності після кризи пандемії, відповідного соціального інституційного забезпечення та уніфікації стратегічних завдань щодо перспективного розвитку на рівні локацій і регіонів. Проаналізовано вплив сучасних цифрових рішень та інформаційно-комунікаційних технологій на можливості розвитку сфери гостинності. Висновки й обговорення. У дослідженні обґрунтовано необхідність оптимізації стратегічного управління розвитком підприємств індустрії гостинності. Наголошено на важливості створення сприятливих передумов для розвитку малого бізнесу та стартапів у сфері гостинності, а також впровадження проєктів державно-приватного партнерства. Сформовано моделі розвитку туристичної діяльності на основі асиміляції концептів креативності та стратегічного управління, що потенційно можуть застосовуватись у практичній діяльності.

Механізми адаптації міжнародного досвіду підвищення продуктивності праці у сфері готельно-ресторанного бізнесу України

Ірина Мініч — 2025-07-18

Актуальність. В умовах глобалізації та впливу кризових явищ, зокрема воєнного стану в Україні, питання підвищення продуктивності праці у готельно-ресторанному бізнесі набуває особливої актуальності. Сучасні виклики вимагають запровадження ефективних підходів до організації праці та управління персоналом, що довели свою результативність у світовій практиці. Впровадження міжнародного досвіду дозволяє посилити конкурентоспроможність підприємств сфери гостинності та забезпечити їхню стійкість в умовах невизначеності. Проблематика дослідження є важливою для розроблення дійових механізмів адаптації світових практик до національних особливостей ведення бізнесу. Метою статті є виявлення ефективних механізмів підвищення продуктивності праці на основі аналізу та адаптації міжнародного досвіду для потреб готельно-ресторанного бізнесу України. Для досягнення мети застосовано методи теоретичного узагальнення, аналізу та порівняння міжнародних практик, системного підходу, а також елементи кейс-методу для оцінки реальних прикладів впровадження іноземних моделей управління персоналом. Результати. У результаті дослідження визначено пріоритетні напрями вдосконалення організації праці, серед яких –застосування гнучких моделей зайнятості, розвиток корпоративної культури, активне використання нематеріальної мотивації та інвестування в безперервне навчання персоналу. Запропоновано конкретні механізми адаптації міжнародних підходів до українських реалій, що враховують економічні та соціальні особливості сучасного періоду. Висновки та обговорення. Висновки та обговорення одержаних результатів свідчать про доцільність інтеграції світового досвіду управління продуктивністю праці у вітчизняну практику готельно-ресторанного бізнесу. Новизна дослідження полягає у систематизації та обґрунтуванні ефективних зарубіжних практик з адаптацією до умов функціонування українських підприємств під час воєнного стану. Практичне значення результатів проявляється у можливості підвищення стійкості бізнесу, оптимізації трудових процесів і створенні основ для відновлення та розвитку сфери гостинності в післявоєнний період.

Консервативна політика США і туристична індустрія: реалії та перспективи

Анна Романова — 2025-07-18

Актуальність дослідження зумовлена зростанням впливу консервативної ідеології на формування державної політики США, зокрема в секторах туризму та гостинності. В умовах активізації політичної діяльності представників консервативного руху та появи таких стратегічних документів, як Проєкт 2025 «Мандат на лідерство», туристична галузь дедалі частіше розглядається не лише як економічний сектор, а як інструмент ідеологічного впливу. З огляду на зазначене дослідження взаємодії таких ідеологічних концептів, як національна безпека, економічний протекціонізм, культурний консерватизм та ізоляціонізм, з політичним дискурсом, пов’язаним з подорожами, туризмом і гостинністю, набуває особливої значущості. Мета і методи. Мета статті – проаналізувати ставлення представників консервативного руху США до розвитку туристичної галузі, визначити вплив сучасних американських консервативних політичних пріоритетів на формування дискурсу та регулювання туристичної тематики, виявити нові види туризму, що стають об’єктом критики з боку адміністрації Д. Трампа. Методологія: у статті використано кількісний і якісний контент-аналіз політичного маніфесту Проєкт 2025 «Мандат на лідерство», доповнений дискурс-аналізом публічних заяв президента Дональда Трампа протягом останніх 15 років (2010–2025 рр.), а також інших лідерів консервативного руху США. Результати. Консервативні політики розглядають туризм як економічно вигідний лише тоді, коли він відповідає національним інтересам. Водночас вони сприймають його як потенційно небезпечний чинник, коли йдеться про ліберальну політику чи транснаціональну мобільність. Виявлено нові види туризму, які, на думку лідерів американського консервативного руху, мають негативні ознаки: пологовий туризм, абортний туризм, пропагандистські тури. Висновки та обговорення. Результати дослідження свідчать про дихотомне ставлення консервативного руху до розвитку туристичної індустрії. Наукова новизна та результати дослідження мають практичне значення в контексті адвокації індустрії туризму та гостинності, реформування політики та стійкості сектору.

Товарознавчі й технологічні аспекти якості сичужних сирів у ресторанному господарстві та кейтерингу

Марія Філь — 2025-07-18

Актуальність. Актуальність статті викликана необхідністю глибшого вивчення сирного пейрингу та чизкастомайзингу, що включають врахування смакових властивостей, текстури і походження продуктів, є метою для оптимізації гастрономічного досвіду споживачів. Мета і методи. Метою дослідження є аналіз товарознавчих і технологічних аспектів якості сичужних сирів у сфері ресторанного господарства та кейтерингу, а також дослідження принципів сирного пейрингу, чизкастомайзингу. Використано комплексний підхід, що включає літературний аналіз наукових джерел, органолептичну оцінку тощо. Результати. Досліджено та проаналізовано принципи сирного пейрингу, чизкастомайзингу, що враховують смакові характеристики, текстуру, географічне походження та контрасти смаків. Визначено ключові рекомендації щодо оптимального поєднання сирів із напоями та іншими продуктами для підвищення гастрономічної цінності страв. Висновки та обговорення. Запропоновані рекомендації щодо сирного пейрингу, чизкастомайзингу мають практичне значення для закладів ресторанного господарства та кейтерингу, допомагаючи розширити асортимент і покращити споживчий досвід. Науковою новиною є розроблення моделі «колеса смаку», яка систематизує сенсорні характеристики сиру (смак, текстура, аромат, походження) та шукає оптимальні поєднання з іншими продуктами і напоями. Практичне значення статті полягає у покращенні гастрономічного досвіду через методику сирного пейрингу на основі «колеса смаку», що дозволяє створити гармонійні комбінації сирів з іншими продуктами та напоями, розкриваючи нові смакові відтінки та підвійки.

Використання штучного інтелекту у брендингу субʼєкта гостинності

Людмила Бовш — 2025-07-18

Актуальність. У турбулентному бізнес-середовищі суб’єкти гостинності мають не лише забезпечувати якісні послуги, а й формувати довіру, лояльність і емоційний зв’язок із клієнтами. У цьому контексті бренд постає як нематеріальний актив, що формує цінності й забезпечує ефективну взаємодію із клієнтами, стейкхолдерами та суспільством. Цифрові трансформації у сфері гостинності актуалізують потребу в персоналізації та доступній комунікації, що забезпечується інтеграцією технологій штучного інтелекту. Мета і методи досліджень. Метою статті є дослідження потенціалу інтеграцій штучного інтелекту у брендинг суб’єктів гостинності та оцінювання його впливу на емоційну взаємодію зі споживачем. Використано якісні методи, що спираються на теорії емоційного брендингу, досвіду клієнта та дифузії інновацій із брендом. Результати. У дослідженні узагальнено сучасні підходи до брендингу у сфері гостинності під впливом цифрових трансформацій. Визначено функціональні можливості штучного інтелекту. Оцінено цифрові тенденції в управлінні брендами у сфері гостинності. Здійснено опрацювання дефініції «цифровий емоційний дизайн бренду», що відображає конструктивні елементи й архітектоніку його ідентичності. Розроблено інтеграційну модель цифрового емоційного дизайну бренду суб’єкта гостинності, що базується на використанні ШІ-асистента як ядра персоналізованої комунікації. Перспективами подальших досліджень є ґрунтовне опрацювання етичних аспектів застосування штучного інтелекту у брендингу. Висновки та обговорення. Дослідження продемонструвало, що застосування штучного інтелекту у брендингу забезпечує адаптивність, ефективну взаємодію зі споживачами та стейкхолдерами, а також формує нові комунікаційні цінності. Це відкриває нові можливості для стратегічного управління брендом. Використані в дослідженні джерела підтверджують важливість застосування ШІ-асистентів у комунікативних платформах бренду та в цифровій аналітиці, що є елементом інноваційної клієнтоорієнтованої моделі брендингу суб’єкта гостинності.

Ринок капсульних готелів світу: ретроспективний аналіз, сучасний стан та перспективи

Катерина Доділова — 2025-07-18

Актуальність. Дослідження ринку капсульних готелів сьогодні є актуальним через зростання попиту на бюджетне проживання; обмеженість простору у великих містах; зміни моделей поведінки туристів; розвиток транспортної інфраструктури; технологічний розвиток та автоматизацію; екологічні аспекти. Будівництво таких засобів розміщення –це перспективний напрямок, що відповідає сучасним потребам ринку, технологічним трендам та економічним умовам. Метою цього дослідження є вивчення світового ринку капсульних готелів, розгляд різних аспектів його сегментації, аналіз перспектив розвитку як у світі, так і в Україні. Методи, які були використані при дослідженні: ретроспективний аналіз, системний та структурний аналіз, метод аналогії та інші. У результаті дослідження були виявлені основні тенденції та напрямки розвитку й функціонування ринку капсульних готелів світу та України. Висновки та обговорення. Автори прийшли до висновку, що ринок капсульних готелів світу в найближчий перспективі зростатиме, його основними користувачами залишаться молоді бюджетні мандрівники і транзитні туристи. Наукова новизна та практичне значення дослідження. Авторами проведено глибокий регіональний аналіз ринку, виявлені особливості та тенденції функціонування регіональних ринків капсульних готелів.

Стратегії розвитку і ціноутворення готельної мережі Hilton

Олена Лисенко — 2025-07-18

Актуальність. Статтю присвячено розгляду розвитку світової готельної мережі Hilton (на прикладі New York Hilton Midtown та Hilton Kyiv), її історії, а також принципів роботи, сформульованих Конрадом Хілтоном. Мета і методи. Мета статті полягає в аналізі стратегій ціноутворення провідної готельної мережі світу Hilton і дослідженні, чи є ці стратегії прогнозними, чи готелі мережі використовують при формуванні цін на готельні номери нецінові фактори. Для цього до часового числового ряду цін на готельні номери застосовано метод побудови прогнозних регресійних математичних моделей. Результати. Особливістю Hilton є диверсифікація бізнесу, в його складі працюють готелі класу від 3* до 5*. Готелі світової мережі Hilton у будь-якій країні Америки та Європи (і в Україні) характеризуються дотриманням стандартів якісного сервісного обслуговування, вивченням діяльності конкурентів та побажань клієнтів. У більшості готелів діє система обслуговування “All Inclusive”. Мережа притримується принципів екологічної стійкості та сталого розвитку, дотримується стандартів ISO 9001. Готелі Hilton у Нью-Йорку та в Києві мають єдину уніфіковану систему управління та спираються на стратегії ціноутворення, що є загальними для мережі. Але кожен готель самостійно доповнює ці стратегії, враховуючи особливості країни, місця розташування, пори року. Висновки та обговорення. Готелі New York Hilton Midtown і Hilton Kyiv не застосовують стратегію прогнозного ціноутворення. New York Hilton Midtown спирається на диференційоване ціноутворення в залежності від термінів бронювання, сезонів, днів тижня, додаткових послуг. Готель Hilton Kyiv також використовує стратегію диференційованого ціноутворення (тариф на кожен день), але застосовує і стратегію динамічного ціноутворення (на Новорічні свята), враховуючи попит і конкурентні пропозиції.

Інноваційна практика розбудови готельно-курортних комплексів: кейс Goro Mountain Resort

Михайло Рутинський — 2025-07-18

Актуальність. Україна переживає доленосний період історії, проте неухильно наближається до вступу в ЄС. Це відкриває перед українською сферою гостинності глобальний ринок із мільйонними туристичними потоками, натомість із сучасними споживацькими вимогами та стандартами гостьового сервісу. Отже, для України вкрай актуальним є критичний аналіз інноваційних кейсів творення новітньої готельно-курортної інфраструктури на засадах сталого розвитку. Мета дослідження сфокусована на окресленні й аналізі інноваційних складових сучасної європейської практики розбудови готельно-курортних комплексів, а об’єктом дослідження обрано найбільший інвестиційний проєкт України останніх років у цій царині. GORO Mountain Resort – це амбітна ініціатива холдингу OKKO Group із залучення українських та іноземних інвестицій у розбудову в Україні на рівні кращих світових стандартів всесезонного гірського курорту міжнародного класу. Результати. Проаналізовано історичні та соціально-економічні передумови і обґрунтовано доцільність подальшої розбудови індустрії туризму й гостинності в Українських Карпатах із жорстким дотриманням новітніх стандартів ландшафтно-екостійкого планування та цінностей сталого розвитку. Вичленено варті вивчення і запозичення ключові інноваційні рішення, розроблені австрійською ILF Group, що будуть реалізовані при розбудові GORO Mountain Resort. Оцінено позитивні соціально-економічні ефекти від запуску курорту у тісній колаборації з місцевим підприємницьким середовищем для поліпшення рівня життя низки периферійних гірських громад України. Висновки та обговорення. Новизна та практичне значення результатів дослідження полягають в окресленні сучасних засадничих акцентів при розробленні науковцями і практиками проєктів розвитку гірської рекреаційної інфраструктури з дотриманням інноваційних стандартів, екологічних і суспільних цінностей та традиційної карпатської айдентики.