Ресторанний і готельний консалтинг. Інновації

Розвиток підходів в управлінні конфліктами у готельно-ресторанній сфері

2025-12-28T20:04:15+02:00

Актуальність. Ефективність діяльності суб’єктів готельно-ресторанного бізнесу залежить від факторів різного характеру – економічних, соціально-демографічних, загально- го рівня добробуту в державі тощо. Наявність сприятливого, комфортного мікроклімату в колективі або чесної взаємодії із іншими учасниками ринку є недооціненим фактором, проте його вплив здатен значно похитнути рівновагу в роботі, зумовити виникнення додаткових витрат, судових процесів, що у сукупності знижуватиме ефективність діяльності, якість послуг і зміщатиме фокус уваги із розвитку на оперативне усунення дисбалансів. Управління конфліктами у готельно-ресторанній сфері має особливе значення, адже ро- бота сектору тісно повʼязана із взаємодією зі споживачем, від швидкості і ефективності вирішення конфлікту залежать лояльність, прихильність клієнта, імовірність його повторного звернення. Соціум і комунікація в його межах трансформуються, потреби і інтереси споживачів стрімко змінюються, що не дозволяє залишати підходи до управління конфліктними ситуаціями незмінними. Мета і методи. Пропонована стаття являє собою оригінальне дослідження трансформації підходів управління конфліктними ситуаціями у сфері готельно-ресторанного бізнесу з урахуванням природи їх виникнення. Було використано методи аналізу, узагальнення, абстракції, порівняння. Результати. У статті детерміновано суть конфлікту і природу його походження в розрізі специфіки роботи суб’єктів готельно-ресторанного сектору. Проаналізовано основні причини виникнення конфліктів між працівником і клієнтом, працівником і працівником (або підрозділами), між господарюючими суб’єктами, визначено ключові риси, що розрізняють ці форми конфліктів, і, відповідно, різницю у підходах до їх вирішення. Висновки та обговорення. Наведено різні методи розв’язання суперечок між сторонами, що базуються на принципах медіації, коучингу, визначено місце емоційного інтелекту у процесі вирішення спорів. Узагальнено, як цифровізація може доповнити підходи управління конфліктами на різних рівнях їх виникнення. Описано необхідність переходу до проактивного управління конфліктами, сформовано узагальнену модель.

Доцільність впровадження кріотерапії в інфраструктуру сучасного spa-готелю: світовий та вітчизняний досвід

2025-12-28T20:07:37+02:00

Актуальність. Інноваційні технології є рушійною силою розвитку готельного бізнесу, оскільки сприяють оптимізації ресурсів, підвищенню рівня комфорту та персоналізації обслуговування. У сфері оздоровчого туризму і wellness-відпочинку важливість інновацій набуває особливого значення. Сучасні мандрівники дедалі більше уваги приділяють не лише комфорту, а й можливостям для зміцнення здоров’я, відновлення сил та загального фізичного і ментального благополуччя. Саме тому готелі, що орієнтуються на wellness-напрямок, активно впроваджують нові методики релаксації та відновлення, пропонуючи своїм гостям нестандартні процедури, які поєднують передові технології і традиційні знання про здоров’я. Одним із перспективних напрямів розвитку SPA-готелів є використання низькотемпературних методик, що відкривають нові можливості для оздоровлення. Метою дослідження є проведення всеосяжного аналізу доцільності включення кріотерапії до інфраструктури сучасного SPA-готелю, представляючи її як новаторську оздоровчу по- слугу, яка задовольняє запити сучасних споживачів, орієнтованих на оздоровлення. Методи, які були використані при дослідженні: ретроспектив- ний аналіз, системний і структурний аналіз, метод аналогії та інші. Результати. У статті розглядається актуальність впровадження кріотерапії як інноваційної оздоровчої послуги у структуру сучасного SPA-готелю. Проаналізовано основні принципи дії кріотерапевтич- них процедур, їх вплив на фізичне та психоемоційне самопочуття гостей, а також переваги використання кріосауни як складової wellness-пропозиції готельного комплексу. Описано організаційні аспекти інтеграції кріосауни у структуру SPA-центру з урахуванням специфіки цільової аудиторії, технічних вимог до обладнання та вимог безпеки. Проведено оцінку конкурентоспроможності на ринку індустрії гостинності цього сервісу. Висновки та обговорення. Зроблено висновок, що інтеграція кріотерапії сприяє розширенню спектра послуг, створенню унікальної пропозиції на ринку та зміцненню позицій готелю серед гостей, орієнтованих на wellness.

Впровадження корпоративної культури нового покоління в індустрію гостинності

2025-12-28T20:10:42+02:00

Актуальність. У сучасних умовах індустрія гостинності стикається із серйозними викликами, серед яких наслідки пандемії COVID-19, повномасштабна війна в Україні, а також поява на ринку праці нового покоління, а саме покоління Z. Це покоління має цінності, які відрізняються від попередніх, такі як прагнення до самореалізації, відкритої комунікації, гнучкості, інклюзивного позитивного психоемоційного середовища та цифровізації. Метою статті є розроблення рекомендацій щодо впровадження корпоративної культури, адаптованої під потреби нового покоління на прикладі внутрішньої культури одного з готелів України. Методи дослідження – аналіз теоретичних джерел, порівняння поколінь Z та Y досліджуваної корпоративної культури із культурою лідерів ринку, SWOT-аналіз внутрішньої культури одного з українських підприємств гостинності. Результатами є виявлення ключових невідповідностей корпоративної культури готелю вимогам покоління Z за допомогою досліджень, розроблення програм для покращення внутрішньої культури. Висновки та обговорення. У статті було розроблено рекомендації для впровадження антидискримінаційної інклюзивної політики, гнучкого графіка, цифрового навчання, програм із підтримки психологічного здоров’я, підвищення мотивації. Значення отриманих результатів полягає у підвищенні лояльності персоналу, зменшенні плинності кадрів, покращенні продуктивності персоналу, а також конкурентоспроможності підприємства на ринку праці.

Методологічні засади формування та розвитку культури харчової безпечності в системах менеджменту підприємств харчування

2025-12-28T20:14:22+02:00

Актуальність. Ефективне гарантування безпечності харчових продуктів вимагає комплексного, багатофакторного управління, що інтегрує законодавчо-нормативну базу, міжнародні стандарти, інноваційні системи контролю та критичну роль людських ресурсів через запровадження культури безпечності. Мета і методи. Мета дослідження – обґрунтування ролі ключового багатоаспектного елементу «культура харчової безпечності» в системі управління безпечністю підприємств харчування; порівняльний аналіз визначальних характеристик культури харчової безпечності в системах ISO 22000, BRCGS, FSSC 22000 та IFS і впровадження методології управління культурою безпечності. Аналітичний метод використано для теоретичного аналізу наукових праць щодо інструментів, методів та процедур гарантування культури безпечності харчових продуктів. Систематичний метод – аналітико-синтетичної обробки змісту аспектів культури харчової безпечності; порівняльний метод – виявлення та інтерпретації визначень культури харчової безпечності в сучасних міжнародних стандартах безпечності харчових продуктів. Результати. Систематизовано ключові аспекти культури харчової безпечності у міжнародних стандартах (ISO 22000, BRCGS, FSSC 22000, IFS) та створено порівняльну таблицю, яка може використовуватися підприємствами для адаптації внутрішніх програм розвитку культури безпечності харчових продуктів. Розроблено багаторівневу методологію управління культурою харчової безпечності, яка може бути безпосередньо впроваджена на підприємствах харчування. Методологія дозволяє гарантувати систематичне оцінювання, планування і вдосконалення культурних аспектів безпечності. Визначено практичні кроки, серед яких: формування політики лідерства, створення каналів комунікації, залучення персоналу до прийняття рішень щодо безпечності, удосконалення внутрішніх аудитів. Розроблено практичні висновки щодо впливу культури безпечності на стабільність бізнес-процесів, що дозволяє підприємствам харчування прогнозувати зниження кількості інцидентів, підвищення ефективності аудитів та зміцнення репутації на ринку.

Висновки та обговорення. Культура безпечності харчових продуктів інтегрована в міжнародні стандарти, визначає ефективність функціонування систем управління безпечністю, перетворюється на інструмент її постійного вдосконалення. Запропонована методологія управління системою культури безпечності на підприємстві харчування гарантує системну неперервність, інтегруючи рівень відповідальності керівництва з деталізованими операційними вимогами для досягнення змін у поведінці персоналу підприємств харчування. Наукова новизна полягає у науковому обґрунтуванні запропонованої багаторівневої методології управління культурою харчової безпечності, що включає стратегічно-операційний, аналітичний і програмний рівні та інтегрує цикл постійного вдосконалення (PDCA); розширено, систематизовано та порівняно підходи міжнародних стандартів ISO 22000, BRCGS, FSSC 22000 та IFS щодо трактування і механізмів розвитку культури харчової безпечності.

Практичне значення полягає у дійовій методології для покращення знань та практики працівників і менеджерів для підвищення ефективності систем управління безпечністю.

Цифровізація маркетингових стратегій у ресторанному бізнесі: від онлайн-бронювання до персоналізованих пропозицій

2025-12-28T20:16:32+02:00

Актуальність дослідження зумовлена глибокою цифровою трансформацією ресторанного бізнесу, яка змінює взаємодію зі споживачем. Сучасний клієнт очікує не лише якісного сервісу, а й персоналізованого досвіду, який формується через цифрові канали комунікації – мобільні застосунки, онлайн-бронювання, CRM-системи та соціальні мережі. У цих умовах зростає потреба у переосмисленні маркетингових стратегій, орієнтованих на аналітику даних, автоматизацію процесів та інтеграцію технологій штучного інтелекту. Цифровізація ресторанної сфери відкриває можливості для формування клієнтоцентричних моделей управління, підвищення лояльності, точного прогнозування попиту та оптимізації ресурсів, що визначає актуальність теми дослідження. Мета і методи. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та практичному визначенні підходів до цифровізації маркетингових стратегій у ресторанному бізнесі, спрямованих на формування персоналізованого клієнтського досвіду, підвищення ефективності комунікацій і забезпечення конкурентоспроможності підприємств у цифровій економіці. Для досягнення мети використано методи системного і порівняльного аналізу, статистичного узагальнення, кейс-аналізу та структурно-логічного підходу, які дали змогу оцінити вплив цифрових технологій на ефективність маркетингової діяльності й визначити практичні орієнтири для українських підприємств. Результати. У ході дослідження доведено, що цифрові інструменти – CRM-платформи, маркетинг-автоматизація, омніканальні сервіси та аналітика великих даних – формують основу клієнтоцентричної екосистеми ресторанного бізнесу. Встановлено, що інтеграція Big Data та штучного інтелекту у процес прийняття маркетингових рішень підвищує точність прогнозування попиту, скорочує витрати на рекламні кампанії на 15–25 %, а також забезпечує зростання рівня повторних замовлень на 20–30 %. Практичні кейси міжнародних брендів (McDonald’s, Domino’s, Costa Coffee) й українських сервісів (Expirenza by Mono) підтверджують ефективність поєднання аналітики даних, автоматизованих комунікацій і персоналізованого контенту у підвищенні лояльності споживачів. Водночас виявлено бар’єри цифровізації: фрагментарність інформаційних систем, проблеми якості даних, низький рівень цифрових компетентностей персоналу та недостатня кібербезпека. Висновки та обговорення. Обґрунтовано, що ефективна цифрова маркетингова стратегія має базуватися на принципах персоналізації, безпеки, інтегрованої аналітики та сталого розвитку. Запропоновано модель формування єдиної цифрової платформи управління клієнтським досвідом, що об’єднує всі канали взаємодії із клієнтами, дозволяє створювати адаптивні комунікаційні сценарії та забезпечує стабільність прибутковості підприємства. Наукова новизна полягає у розробленні концепції інтегрованої цифрової маркетингової екосистеми ресторанного бізнесу, що поєднує інструменти Big Data, штучного інтелекту та поведінкової аналітики для формування персоналізованого сервісу. Практичне значення отриманих результатів зводиться до можливості застосування запропонованих підходів для підвищення ефективності маркетингових комунікацій, оптимізації витрат і зміцнення довіри клієнтів у конкурентному середовищі.

Формування споживчих очікувань та факторів вибору закладів ресторанного господарства в умовах воєнного стану

2025-12-28T20:20:39+02:00

У статті досліджено формування споживчих очікувань та факторів, що впливають на вибір закладів ресторанного господарства в Україні в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації підприємств ресторанної сфери до нових соціально-економічних реалій, змін у поведінці споживачів та їхніх пріоритетів. Основна увага приділена виявленню впливу безпеки, гігієнічних норм, якості обслуговування, ціни, атмосфери закладу та рівня довіри на прийняття споживчих рішень. Метою дослідження є визначення ключових факторів вибору закладів ресторанного господарства та оцінка рівня очікувань споживачів щодо якості, безпеки й санітарно-гігієнічних стандартів у період воєнного стану. Методологія дослідження ґрунтується на використанні кількісних та якісних методів. Основним методом є анкетування, яке проводилось серед респондентів віком 18–25 років за допомогою онлайн-опитування в соціальних мережах (Instagram, Facebook, Telegram). Для статистичної обробки даних застосовано методи узагальнення, порівняння, аналізу та графічної інтерпретації результатів. У результаті дослідження встановлено, що у період війни ключовими критеріями вибору споживачами закладів ресторанного господарства є безпека, чистота, якість інгредієнтів, охайність персоналу, привабливий дизайн, доступність цін та репутація в соціальних мережах. З’ясовано, що більшість споживачів підтримують функціонування закладів під час війни, розглядаючи їх не лише як місце харчування, але і як простір емоційної стабільності. Отримані результати мають практичну значущість для вдосконалення маркетингових стратегій, підвищення довіри та лояльності клієнтів, а також адаптації діяльності підприємств ресторанної сфери до кризових умов.

Мікробіологічний профіль та динаміка зберігання сиркових паст, збагачених насінням чіа, льону та кіноа

2025-12-28T20:29:10+02:00

Актуальність. Розроблення нових технологій функціональних молочних продуктів та вдосконалення вже існуючих є надзвичайно актуальним завданням сучасної харчової науки. Функціональні харчові продукти, спрямовані на підтримання та зміцнення здоров’я людини, забезпечують організм необхідними біологічно активними речовинами.

На сучасному етапі розвитку харчової індустрії ринок функціональних продуктів орієнтований переважно на сегменти, пов’язані із підтриманням здоров’я людини, зокрема серцево-судинної та травної систем, а також нормалізацією маси тіла і зміцненням кісткової тканини (Баль-Прилипко та ін., 2021).

Найбільшу частку серед функціональних продуктів становлять збагачені вироби, до складу яких вводять вітаміни, мікронутрієнти, харчові волокна, рослинні білки та інші біологічно активні компоненти. Використання натуральних добавок різних агрегатних форм дає змогу компенсувати дефіцит есенціальних нутрієнтів, підвищити неспецифічну резистентність організму до дії несприятливих чинників довкілля (Антоненко та ін., 2022).

Протягом тривалого часу кисломолочні продукти, зокрема сир, сприймаються споживачами як максимально наближені до раціонально збалансованого харчування, оскільки забезпечують оптимальне співвідношення енергетично важливих нутрієнтів – білків, жирів та вуглеводів. Водночас їх споживчі та вітамінно-мінеральні характеристики не повністю відповідають сучасним вимогам здорового харчування, що зумовлює необхідність їх удосконалення шляхом введення нових компонентів із певним фізіологічним ефектом (Kaprelyants et al., 2019).

Для вирішення цієї проблеми перспективним є розроблення нових та удосконалення вже існуючих технологій виробництва ферментованих молочно-рослинних продуктів. Використання жирових концентратів емульсійного типу з метою заміни молочного жиру на натуральні рослинні олії дозволить не тільки цілеспрямовано корегувати жирнокислотний склад молоковмісного продукту та збагатити його біологічно активними речовинами ліпідних комплексів рослинного походження, але й додатково надасть змогу вирішити проблеми нестачі молока-сировини і зміни його хімічного складу, пов’язаного із сезонними коливаннями. Задля підвищення біологічної цінності і надання молочно-рослинним ферментованим продуктам функціональних властивостей доцільним є використання насіння чіа, кіноа та льону. Мета статті – оцінити мікробіологічні показники сиркових паст із додаванням насіння чіа, кіноа та льону, проаналізувати їх динаміку під час зберігання і встановити гарантований термін зберігання на основі якісних характеристик продукту. Результати. Забезпечення нормативних мікробіологічних показників якості і безпечності сиркової пасти з насінням чіа, кіноа та льону протягом 6-добового зберігання за температури 4 ± 2 °C можливе лише за умови суворого дотримання санітарно-гігієнічних вимог на всіх етапах виробництва і пакування продукту. Це включає контроль за чистотою обладнання, використання якісної сировини та забезпечення гігієнічних умов зберігання. Висновки та обговорення. Сиркові пасти з додаванням насіння чіа, кіноа та льону залишаються безпечними з мікробіологічного погляду протягом 6 діб за умови дотримання температурного режиму і санітарно-гігієнічних вимог. Використання дигідрокверцетину дозволяє поєднати антимікробну дію зі збереженням корисних функціональних властивостей насіння, що робить сиркові пасти продуктом підвищеної біологічної цінності та безпечності.

Технологічні аспекти розроблення авторської страви із м’яса птиці для ресторанної індустрії

2025-12-28T20:31:36+02:00

Актуальність. Ресторанний бізнес постійно розвивається, адаптуючись до змін у споживчих уподобаннях та новітніх технологіях. Вивчення способів виробництва страв із м’яса птиці дозволяє не лише підвищити ефективність роботи закладів ресторанного господарства, але й забезпечити відповідність продукції санітарно-гігієнічним нормам, харчовій безпеці та сучасним стандартам якості. Дослідження цього питання сприятиме вдосконаленню технологічних процесів, що важливо для розвитку ресторанної індустрії та задоволення зростаючих очікувань споживачів. Мета та методи дослідження. Метою цього дослідження є аналіз технологічного процесу виробництва страв із м’яса птиці в закладах ресторанного господарства, визначення основних етапів приготування, дотримання санітарних норм та вимог безпеки харчових продуктів, а також оцінка впливу технологічних методів на якість готових страв. Методи дослідження: аналіз наукової та нормативної літератури; експериментальні дослідження; порівняльний аналіз; статистична обробка даних. Результати. Результати дослідження підтверджують важливість суворого дотримання технологічних стандартів і санітарних норм при виробництві страв із м’яса птиці. Це дозволяє забезпечити високу якість продукції, відповідність сучасним споживчим вимогам та розвиток ресторанного бізнесу. Висновки та обговорення. Процес виробництва страв із м’яса птиці в закладах ресторанного господарства є складним і включає кілька ключових етапів: відбір і закупівлю сировини, її обробку, маринування, приготування та подачу. Всі вони спрямовані на забезпечення високої якості готової продукції, відповідність санітарним нормам і задоволення споживчих потреб. Отже, правильний підхід до виробництва страв із м’яса птиці забезпечує високу якість продукції, безпечність для здоров’я споживачів та конкурентоспроможність закладу ресторанного господарства. Важливо дотримуватися стандартів і технологічних вимог на всіх етапах приготування, щоб задовольнити зростаючі потреби ринку та гарантувати відмінний смак готових страв.

Інноваційні підходи до залучення та утримання клієнтів у готельному бізнесі

2025-12-29T10:59:15+02:00

Актуальність. Гостра конкуренція на ринку готельних послуг і зміна поведінки споживачів в епоху цифровізації зумовлюють потребу в нових підходах до залучення та утримання клієнтів. Традиційні методи, такі як рекламні кампанії, знижки, стандартні програми лояльності тощо, поступово втрачають ефективність, адже сучасні гості очікують персоналізованого сервісу, цифрової інтеграції та унікального клієнтського досвіду. Актуальність проблеми полягає у необхідності пошуку системних інновацій, що поєднують технологічні та емоційно-ціннісні аспекти взаємодії із клієнтами. Цифрова трансформація, використання штучного інтелекту, Big Data, VR/AR-технологій і сталих практик формують нову парадигму розвитку готельного бізнесу, в якій ключовим ресурсом стає клієнтська лояльність. Мета і методи. Метою дослідження є визначення та систематизація інноваційних підходів до залучення й утримання клієнтів у готельному бізнесі, а також обґрунтування їхнього впливу на підвищення конкурентоспроможності підприємств індустрії гостинності. Для досягнення мети використано методи аналізу і синтезу, порівняння, систематизації, моделювання та прогнозування, що дозволило узагальнити вітчизняний і міжнародний досвід цифрових інновацій у сфері гостинності та оцінити їхню ефективність. Результати. У роботі визначено, що впровадження інноваційних технологій, а саме штучного інтелекту, систем динамічного ціноутворення, персоналізованих CRM-рішень, а також технологій VR/AR, забезпечує підвищення рівня задоволеності клієнтів і збільшення прибутковості готелів. З’ясовано, що програми лояльності нового покоління з елементами гейміфікації, партнерських пропозицій та соціальної інтеграції сприяють формуванню довгострокових відносин між готелем і гостем. Доведено, що інноваційна стратегія розвитку має базуватися не лише на цифрових інструментах, а й на емоційній складовій сервісу, що посилює довіру та прихильність клієнтів. Висновки та обговорення. Результати дослідження свідчать, що інноваційні підходи є ключовим чинником підвищення конкурентоспроможності готельних підприємств. Наукова новизна полягає у визначенні взаємозв’язку між технологічними інноваціями та емоційно-ціннісними факторами формування клієнтського досвіду. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання розроблених рекомендацій для оптимізації маркетингових стратегій, підвищення ефективності управління лояльністю клієнтів і розроблення моделей сталого розвитку готельного бізнесу в Україні. Отримані результати можуть стати підґрунтям для подальших досліджень впливу VR/AR-технологій і гейміфікації на поведінку споживачів у сфері гостинності.

Трансформація індустрії гостинності в світлі парадигми безбарʼєрності в туризмі

2025-12-29T11:05:59+02:00

Актуальність. У статті розглянуто процес трансформації індустрії гостинності під впливом парадигми безбар’єрності в туризмі, що набуває особливої актуальності в умовах глобального переходу до інклюзивних моделей розвитку. У контексті України цей процес реалізується через державні ініціативи, зокрема Національну стратегію безбар’єрності до 2030 року та програму Державного агентства розвитку туризму України, спрямовані на формування доступного туристичного середовища. Досліджено сутність безбар’єрного середовища як сучасної складової сталого розвитку туристичного сектору та визначено його роль у формуванні нових стандартів сервісу, управління і просторової організації туристичної інфраструктури. Особливу увагу приділено аналізу викликів і можливостей упровадження принципів інклюзивності у практику українських підприємств гостинності, що актуалізує потребу інтеграції безбар’єрних рішень у стратегічне планування та управлінські процеси галузі. Метою статті є аналіз трансформаційних процесів в індустрії гостинності під впливом парадигми безбар’єрності в туризмі, дослідження основних напрямків адаптації туристичної інфраструктури до принципів інклюзивності та визначення подальших шляхів інтеграції безбар’єрного підходу в систему управління туристичною сферою України. У процесі написання статті використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, в тому числі аналітичний метод, порівняльний метод, системно-структурний підхід і метод узагальнення. У результаті проведеного дослідження було виявлено, що трансформація індустрії гостинності в умовах утвердження парадигми безбар’єрності є багаторівневим процесом, який охоплює архітектурно-просторові, організаційно-управлінські, соціокультурні та технологічні зміни. Висновки та обговорення. Проведене дослідження дозволило визначити, що впровадження принципів безбар’єрності в індустрію гостинності є не лише соціальною вимогою часу, а і стратегічним чинником підвищення конкурентоспроможності туристичного ринку. У цьому контексті парадигма безбар’єрності формує нову якість розвитку індустрії гостинності, перетворюючи її на простір відкритості, рівних можливостей і соціальної відповідальності. Водночас безбар’єрність виступає інтегральною складовою сталого розвитку туризму, оскільки поєднує соціальну інклюзію, інновації та високі стандарти якості сервісу. Наукова новизна та практичне значення дослідження полягають в обґрунтуванні концептуальної ролі парадигми безбар’єрності як ключового чинника трансформації сучасної індустрії гостинності. Практичне значення дослідження зводиться у можливість застосування отриманих результатів для розроблення стратегій сталого розвитку підприємств індустрії гостинності, створення стандартів безбар’єрного сервісу та впровадження освітніх програм із підготовки фахівців у сфері інклюзивного туризму. Запропоновані підходи можуть бути використані органами державного управління, готельними мережами, туристичними операторами та громадами під час планування доступної туристичної інфраструктури.

Використання штучного інтелекту для персоналізації послуг та оптимізації операційних процесів у ресторанній справі

2025-12-29T11:17:01+02:00

Актуальність дослідження зумовлена прискореною цифровізацією ресторанного бізнесу, у межах якої штучний інтелект перетворюється на ключовий інструмент стратегічного управління, персоналізації сервісу та підвищення ефективності операційних процесів. Виклики сучасного ринку – нестабільність попиту, кадровий дефіцит, зростання витрат і потреба у диференціації – актуалізують пошук інтелектуальних технологій, здатних забезпечити аналітичну точність і швидкість управлінських рішень. У цьому контексті ШІ стає не лише технічним нововведенням, а елементом нової бізнес-моделі, орієнтованої на дані та адаптивність. Мета і методи. Метою статті є визначення можливостей застосування штучного інтелекту в ресторанній сфері для підвищення ефективності управління, оптимізації операційних процесів і персоналізації клієнтського досвіду. Для досягнення мети використано методи системного аналізу, порівняльного дослідження, кейс-аналізу, індукції та статистичного узагальнення, що дозволило розкрити практичний ефект впровадження ШІ у провідних міжнародних і національних мережах громадського харчування. Результати. Установлено, що інтеграція ШІ у маркетингову, операційну та логістичну діяльність закладів харчування сприяє підвищенню ефективності використання ресурсів, скороченню втрат, покращенню точності прогнозування попиту та підсиленню персоналізації послуг. На прикладі платформ ZS Associates, Antuit.AI та українського кейсу E-Sputnik доведено, що впровадження аналітичних алгоритмів дозволяє підвищити чистий дохід на 5–10 %, зменшити обсяг відходів до 20–25 % та збільшити частоту повторних замовлень на 15–30 %. Особливу увагу приділено практиці використання ШІ у контролі безпечності харчових продуктів відповідно до стандартів HACCP, що забезпечує перехід від вибіркового до безперервного моніторингу критичних точок виробництва. Виявлено бар’єри цифровізації: технічна несумісність систем, дефіцит кадрів із цифровими компетенціями, загрози кібербезпеки та відсутність чіткої нормативної регламентації алгоритмічної відповідальності. Висновки та обговорення. Обґрунтовано, що ефективна інтеграція ШІ в ресторанному бізнесі потребує поєднання технологічних рішень із розвитком аналітичної культури персоналу та впровадженням етичних стандартів використання даних відповідно до GDPR і Закону України «Про захист персональних даних». Наукова новизна дослідження полягає у концептуалізації моделі «розумного ресторану» як інтегрованої аналітичної екосистеми, що поєднує прогностичні алгоритми, big data-аналітику й системи персоналізації сервісу. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування запропонованих підходів для формування ефективних управлінських стратегій, підвищення рівня клієнтської лояльності та забезпечення конкурентоспроможності українських закладів харчування в умовах цифрової економіки.

Етика бізнесу в контексті бізнес-планування підприємств гостинності та харчового бізнесу: конфліктологічний аспект

2025-12-29T11:23:44+02:00

Актуальність дослідження зумовлена недостатньою розробленістю механізмів інтеграції етичних норм у формалізовані процеси бізнес-планування, а також необхідністю проактивного виявлення та нейтралізації конфліктів інтересів. У статті досліджується взаємозв’язок етичних принципів та бізнес-планування через призму конфліктологічного підходу. Обґрунтовується факт, що бізнес-план як стратегічний документ не лише описує економічні перспективи підприємства, але й є потенційним джерелом майбутніх етичних конфліктів.

Мета і методи. Метою роботи є аналіз типології етичних конфліктів, що зароджуються на етапі планування, та розроблення превентивних механізмів їхнього вирішення.

Методологія дослідження базується на системному аналізі, що дозволяє розглядати бізнес-план як комплексну систему, де перетинаються інтереси різних стейкхолдерів. Використано також конфліктологічний підхід для ідентифікації протиріч між економічною ефективністю та соціальною відповідальністю.

Результати. В ході дослідження виокремлено три основні вузли етичних конфліктів у бізнес-плані: 1) конфлікт між максимізацією прибутку та соціальними зобов’язаннями; 2) конфлікт між короткостроковими фінансовими цілями та довгостроковою сталістю; 3) конфлікт між інтересами власників (акціонерів) та інших груп стейкхолдерів (співробітників, клієнтів, суспільства). На прикладах розглянуто наслідки ігнорування етичного виміру на етапі планування, такі як репутаційні втрати, фінансові санкції та втрата довіри.

У висновках запропоновано інтегрування у структуру бізнес-плану етичного аудиту та стейкхолдерського аналізу як інструментів проактивного управління конфліктами. Запровадження етичних стандартів у процес бізнес-планування розглядається як ключовий чинник підвищення стійкості, конкурентоспроможності та легітимності бізнесу в сучасних умовах.