Реабілітаційний сервіс у сфері гостинності

Анотація

Актуальність. Розвиток сфери гостинності в Україні відбувається у кризових умовах постпандемічного середовища та ескалації воєнних загроз. У контексті зазначеного заклади розміщування переформатовують концепції бізнесу та підходи до клієнтоорієнтованості, доповнюючи їх безпековими комплаєнсами та створенням актуальних для воєнного часу реабілітаційних сервісів. Психоемоційні виснаження, фізичні травми, приховані й відкриті стресори спричиняють потребу у формуванні реабілітаційної гостинності. Гостро актуалізується потреба у реабілітаційних сервісах для постраждалих від війни та військовослужбовців, враховуючи і глобальні тренди: забезпечення інклюзивності і безбар’єрності послуг, зростання вимог до сталості та екологічної відповідальності у готельному бізнесі; збільшення попиту на оздоровчі і лікувальні послуги. Таким чином, реабілітаційна гостинність може стати ефективним засобом забезпечення рівних умов доступу до готельних послуг для всіх груп населення, сприяння соціальній інклюзії, а також розвитку туризму (в тому числі медичного та оздоровчого), а значить, поліпшенню економіки та покращенню благополуччя суспільства в цілому.

Мета дослідження полягає у обґрунтуванні підходів до розвитку реабілітаційної гостинності як концепції забезпечення ментального здоров’я та соціальної інклюзії суспільства. У фокус методології дослідження було покладено гіпотезу, що інтеграція реабілітаційного сервісу у сферу гостинності сприятиме зростанню конкурентоспроможності суб’єктів бізнесу, привертанню цільової аудиторії у новостворену нішу та забезпеченню сталого розвитку суспільства.

Методи дослідження. Представлена до огляду тема зумовила використання окремих загальноекономічних методів дослідження літературних джерел і наукових публікацій; статистичних методів у вивченні тенденцій; емпіричних досліджень. Це сприяло розробленню теоретичних підходів та інструментів наукової розвідки, а також логічній інтерпретації перспектив розвитку реабілітаційної гостинності в Україні.

Результати. Запропоновано до використання у науковому операційному полі дефініцію «реабілітаційна гостинність», визначено її цілі, системні компоненти та функції у сталому розвитку суспільства. Охарактеризовано типи закладів гостинності, що інтегрують реабілітаційні сервіси в систему додаткових послуг. Оцінено передумови розвитку реабілітаційних сервісів у діяльності суб’єктів гостинності. За результатами емпіричних досліджень визначено стан розвитку системи реабілітаційних послуг в Україні. Сформовано чек-лист для формування системи маркетинг-менеджменту реабілітаційного сервісу та реабілітаційної гостинності. Запропоновано напрямки розвитку останньої на основі використання певної стратегії, що спирається на цифрові інструменти та партнерські програми у сфері реабілітації. Перспективами подальших досліджень є пошук та впровадження інноваційних підходів і технологій у сфері реабілітаційної гостинності для підвищення її ефективності та якості обслуговування.

Висновки та обговорення. Проведене дослідження продемонструвало актуальність реабілітаційної гостинності як фактора відновлення людського потенціалу у сталому розвитку країни, оскільки дозволяє вивчити і науково обґрунтувати напрями відновлення здоров’я та інтеграцію у соціум постраждалих від війни, військовослужбовців, а також створення безбар’єрного й інклюзивного середовища у сфері гостинності, що забезпечує підвищення доступності та доступу до послуг для людей з обмеженими можливостями й особливими потребами, їхню соціальну інтеграцію та підвищення якості життя. Крім того, це сприяє розширенню аудиторії клієнтів та покращенню репутації і конкурентоспроможності суб’єктів гостинності, збільшенню їхніх доходів. Використані в дослідженні джерела інформації та результати емпіричних досліджень підтверджують висунуту гіпотезу і сформовані висновки та перспективи досліджень, а також створюють дискусійну платформу з вивчення реабілітаційної гостинності та якісної її інтеграції у систему реабілітаційних сервісів країни.