Підвищення ефективності процесу очищення від луски тушок коропа Cyprinus carpio за рахунок використання ультразвукової обробки
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7468.5.2.2022.270108Ключові слова:
ставкова риба промислового вилову, карп, луска, сила зв’язку луска-шкіра, ультразвук, хвиля, частота, пристрій ультразвуковийАнотація
Актуальність. У статті наведено дані та обґрунтовано доцільність застосування ультразвукової обробки в процесі очищення від луски тушок ставкової риби промислового вилову на прикладі коропа.
Мета і методи. Метою роботи є удосконалення процесу очищення тушок коропа Cyprinus carpio від луски із застосуванням ультразвукової обробки шляхом оцінки практичної моделі, що описує залежність сили зв’язку луска-шкіра риби. Під час досліджень були застосовані аналітичні, теоретичні та експериментальні методи з використанням контрольно-вимірювальної апаратури відповідної точності, стандартні методики дослідження харчової сировини, сучасні методи математичної статистики, кореляційного аналізу та комп’ютерних технологій.
Результати. За результатами оцінки експериментальних даних підтверджено теоретичну залежність величини сили зв’язку луска-шкіра від маси тушок ставкової риби. Проведені експериментальні дослідження дозволили визначити силу зв’язку луска-шкіра для тушок ставкової риби в нативному та охолодженому станах і розрахувати на підставі експериментальних даних значення коефіцієнта k3 для коропа, при використанні якого можливо теоретичним шляхом розрахувати силу зв’язку луска-шкіра для тушок будь-яких вагових груп. Експериментальні дослідження дозволили зафіксувати зміну сили зв’язку луска-шкіра для тушок коропа промислового вилову при зберіганні в охолодженому вигляді. Встановлено, що ця величина змінюється незначно, і для розробки технічного завдання на апарат із видалення луски буде використана сила зв’язку луска-шкіра в нативному стані. Визначено динаміку зміни сили зв’язку луска-шкіра під впливом ультразвукової обробки рибної сировини. Виявлено, що найбільший вплив на зміну зв’язку луска-шкіра відбувається під час дії ультразвукових коливань частотою 22 кГц. Так, використання означеної частоти скорочує тривалість обробки на 27...34 % для коропа. Це явище можна пояснити тим, що обрана частота (22 кГц) має найбільшу амплітуду коливання торця ультразвукового випромінювача.
Висновки та обговорення. Встановлено, що ультразвукова частота, маса тушок риби та тривалість обробки мають визначальний вплив на зусилля зв’язку луска-шкіра. Розраховано коефіцієнт зв’язку луска-шкіра для тушок коропа Cyprinus carpio в нативному стані, значення якого дорівнює 2,29. Під час проведення експериментальних досліджень виявлено, що величина коефіцієнта зв’язку луска-шкіра для тушок коропа змінюється незначно, і для розробки технічного завдання на апарат із видалення луски буде використана сила зв’язку луска-шкіра в нативному стані. Найбільший вплив на зміну зв’язку луска-шкіра під час дії ультразвукової обробки зафіксовано за частоти коливань 22 кГц. Перспективи подальших наукових розробок полягають в обґрунтуванні проведення комплексного процесу очищення тушок риби, зокрема, окрім луски, видалення і нутрощів, що може впливати на зниження енергоємності та матеріалоємності відповідних процесів.
Посилання
Cherevko, O. I., Postnov, H. M., & Pronin, I. O. (2003). Novi napriamy pererobky stavkovoi ta okeanichnoi ryby v kulinarnu produktsiiu [New trends in the processing of pond and ocean fish into culinary products] [Monograph]. Kharkiv State Academy of Food Technology and Management [in Ukrainian].
Chervonyi, V. M., Kononykin, V. D., & Perekrest, V. V. (2021). Eksperymentalni doslidzhennia elektrofizychnoho protsesu ochyshchennia tushok stavkovoi ryby [Experimental research of the electrophysical process of cleaning pond fish carcasses]. Food production equipment and technologies, 1(42), 122–127 [in Ukrainian].
Golembovska, N., & Lebska, T. (2014). Kharchova tsinnist koropa i tovstolobyka osinnoho vylovu [Сomparative characteristics nutritional value of carp and silver carp cyprinus carpio hypophtalmichthys spp. autumn catch]. Prodovolcha industriia APK, 2, 11–15 [in Ukrainian].
Lebska, T. K., & Kozlova, S. L. (2010). Vyznachennia biolohichnoi tsinnosti bilka farshevykh vyrobiv iz hidrobiontiv [Determination of the biological value of the protein of mincemeat products from hydrobionts]. Progressive technique and technologies of food production enterprises, catering business and trade, 1(11), 300–308 [in Ukrainian].
Manimehalai, N., Tanveer, M., Sivakumar, M., Sabanayagam, S., & Jagan, P. (2019). Fish descalers: A review. International Journal of Fisheries and Aquatic Studies, 7(1), 89–95 [in English].
Mazaraki, A. A., Lebska, T. K., Sydorenko, O. V., Nikolaienko, S. M., & Prytulska, N. V. (2014). Innovatsiini tekhnolohii pererobky ryby [Innovative technologies of fish processing] [Monograph]. Kyiv National University of Trade and Economics; National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
Postnov, G. M., Chervonyi, V. M., Maksimenko, M. M., Gulyi, A. V., Omelchenko, O. V., & Apanasenko, A. I. (2018). Perspektyvy vykorystannia tekhnolohii hlybokoi pererobky stavkovoi ryby [Perspectives of deep processing technology applying of pond fish]. Food production equipment and technologies, 2, 59–65 [in Ukrainian].
Pronin, I. O. (2001). Rozrobka protsesiv tryvaloho zberihannia ta vydalennia lusky z tushok stavkovoi ryby [Development of processes for long-term storage and removal of scales from pond fish carcasses] [Abstract of PhD Dissertation, Kharkiv State Academy of Food Technology and Management] [in Ukrainian].
Renjie, L., Xiaochen, L., Jin-shi, L., & Zhang, X. (2020). Design and simulation of curved nozzle for removing the fish scale by the water jet. University Politehnica of Bucharest Scientific Bulletin. Series D, 82(1), 111–120 [in English].
Syrokhman, I. V., Rodak, O. Ya., & Turchyniak, M. K. (2014). Tovaroznavstvo rybnykh i moreproduktiv [Commodity science of fish and seafood]. Rastr-7 [in Ukrainian].
Whaley, R. A. (1991). An Improved Technique for Cleaning Fish Scales. North American Journal of Fisheries Management, 11(2), 234–236. [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Григорій Дейниченко, Віталій Червоний, Віталій Кононикін, Василь Гузенко, Олександр Омельченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.
