Впровадження штучного інтелекту в закладах ресторанного господарства
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7468.4.1.2021.234831Ключові слова:
виробництво, кулінарна продукція, робот, технологія, устаткування, штучний інтелектАнотація
Актуальність. Протягом останніх років виникла потреба дослідження застосування штучного інтелекту для функціонування закладів ресторанного господарства, оскільки в Україні (та в більшості держав світу) відсутній подібний досвід. Використання систем штучного інтелекту customer-to-customer та item-to-item забезпечить якісне функціонування сайтів доставки їжі, що дасть змогу проаналізувати замовлення гостя та виявити закономірність його вподобань і, таким чином, автоматично запропонувати йому вибрати певний сет, страву та вдалі доповнення до замовлення, що збільшить середній чек, чи обрати нові заклади, що допоможе їх виходу на ринок ресторанних послуг.
Мета і методи. Метою дослідження є аналіз сучасного стану, визначення перспективи застосування існуючих роботизованих технологій у технологічному процесі закладів ресторанного господарства та розроблення схеми роботизації технологічного процесу закладів ресторанного господарства типу салат-бар. Методи – у процесі дослідження було застосовано методи логічного узагальнення щодо розроблення схеми роботизації технологічного процесу, що проводилися за допомогою комп’ютерної програми ArchiCaD.
Результати. Проблему впровадження і використання штучного інтелекту вивчають вчені та дослідники у різних галузях науки. Розглядаючи їх наукові праці, можна зауважити, що штучний інтелект вже активно використовується для виготовлення кулінарної продукції у закордонних закладах ресторанного господарства. Відомі приклади застосування роботів-бариста, роботів-піцайол, роботів-салатмейкерів, роботів-бургермейкерів тощо. В дослідженні розроблено схему роботизації технологічного процесу салат-бару, що складається із трьох етапів. Першим етапом є обслуговування відвідувачів у торгівельній зоні, де передбачено вибір замовлення, розрахунок через термінал та наступне автоматичне отримання кулінарної продукції і напоїв. Другим етапом є підготовлення напівфабрикатів у заготівельній зоні. Цим процесом керує кухар-оператор, який контролює необхідну кількість напівфабрикатів і проводить очищення та нарізання овочів, фруктів, м’ясних і рибних продуктів за допомогою машин для очищення та нарізання кулінарної продукції. Програмою передбачено аналіз залишку та необхідної кількості напівфабрикатів і вибір компонентів для приготування салатів штучним інтелектом. Третім етапом є автоматичне приготування салату у доготівельній виробничій зоні. Штучний інтелект, що розміщується у системі, аналізує замовлення гостя і активує контейнери із необхідними інгредієнтами, перемішує їх та вивантажує до посуду, який накривається пластиковою кришкою, а штампувальний елемент робота залишає номер замовлення на кришці. У запропонованій схемі передбачено дотримання санітарно-гігієнічних норм, що висуваються до закладів такого типу. При розробленій системі виробничої діяльності необхідна кількість працівників становитиме 5 осіб: прибиральник у торгівельній зоні, мийник столового посуду, пакувальник таць, кухар-оператор доготівельної зони та системний адміністратор штучного інтелекту.
Висновки та обговорення. Авторами здійснено аналіз сучасного стану, визначено перспективи застосування існуючих роботизованих технологій у технологічному процесі закладів ресторанного господарства та розроблено схему роботизації технологічного процесу на прикладі салат-бару. Розроблена схема складається із трьох етапів: обслуговування відвідувачів, підготовлення напівфабрикатів, автоматичне приготування готової продукції. Передбачається, що впровадження розробленої системи призведе до пришвидшення процесу обслуговування гостей, зменшення площі виробничих приміщень та, відповідно, збільшення товарообігу закладу ресторанного господарства.
Посилання
Antonenko, A. V., Brovenko, T. V., Hryshchenko, I. M., Dziundzia, O. V., Zemlyna, Yu. V., Kryvoruchko, M. Yu., Neilenko, S. M., Prykhodko, K. O., Tolok, H. A., Chernysheva, V. V., Cheliabiieva, V. M., Bokun, O. Y., Derevenets-Shevchenko, K. A., Desiatnyk, L. M., Kolesnykova, T. S., Shvets. N. V., Shevchenko, O. M., Shevchenko, M. S., Shevchenko, S. M., … Chubenko, A. V. (2019). Riven rozvytku tekhniky i tekhnolohii u XXI stolitti [The Level of Development of Engineering and Technology in the XXI Century]. Pt. 1 [Monograph]. KUPRIIeNKO SV [in Ukrainian].
Association of Ukrainian-Chinese Cooperation. (2017, August 4). Kytai stav naibilshym u sviti spozhyvachem promyslovykh robotiv [China has become the world’s largest consumer of industrial robots]. http://aucc.org.ua/uk/kitay-stav-naybilshim-u-sviti-spozhivachem-promislovih-robotiv/ [in Ukrainian].
Brynjolfsson, Е., & McAfee, А. (2016). Druha epokha mashyn: robota, prohres ta protsvitannia v chasy nadzvychainykh tekhnolohii [The second age of machines: work, progress and prosperity in times of extraordinary technologies]. K.Fund [in Ukrainian].
Cabinet of Ministers of Ukraine. (2018). Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018–2020 roky ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii [On approval of the Concept of development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020 and approval of the action plan for its implementation]. Order of January 17, 2018 № 67-r. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#Text [in Ukrainian].
Cabinet of Ministers of Ukraine. (2020). Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini [About approval of the Concept of development of artificial intelligence in Ukraine]. Order of January 2, 2020 № 1556-r. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text [in Ukrainian].
Demkin, V. I., & Lukov, D. K. (2018). Iskusstvennyy intellekt v robototekhnike [Artificial intelligence in robotics]. Synergy of Sciences, 24, 813–818 [in Russian].
Hamilton, Sh. N. (2017). The Charismatic Cultural Life of Cybernetics: Reading Norbert Wiener as Visible Scientist. Canadian Journal of Communication on the Margins of Cybernetics, 42(3), 407–429 [in English].
JavaTpoint. (n.d.). Types of Artificial Intelligence. Retrieved April 8, 2021, from https://www.javatpoint.com/types-of-artificial-intelligence [in English].
Koizumi, M. (2019, 18 Juni). G20 ministers agree on guiding principles for using artificial intelligence. The Japantimes news. https://cutt.ly/HbevgmV [in English].
Lubko, D. V., & Sharov, S. V. (2019). Metody ta systemy shtuchnoho intelektu [Methods and systems of artificial intelligence]. FOP Odnoroh T. V. [in Ukrainian].
McAfee, A., & Brynjolfsson, E. (2017). Machine, Platform, Crowd: Harnessing Our Digital Future. W.W. Norton & Company [in English].
McKinsey Global Institute. (2017). A Future that Works: Automation, Employment, and Productivity. McKinsey & Company [in English].
Morkhat, P. M. (2018). K voprosu o pravovoy definitsii termina «iskusstvennyy intellekt» [On the question of the legal definition of the term «artificial intelligence»]. Bulletin of the Moscow City Pedagogical University. Series: Legal Sciences, 2(30), 74–80 [in Russian].
Oliinyk, A. (2019, February 23). Ukrainski vcheni berutsia za shtuchnyi intelekt [Ukrainian scientists are embarking on artificial intelligence]. http://studway.com.ua/shtuchniy-intelekt-po-ukrainski [in Ukrainian].
Razumov, V. I., & Sizikov, V. P. (2019). Estestvennyy iskusstvennyy intellekt i ikh sootnoshenie [Natural and artificial intelligence and their correlation]. Bulletin of Omsk University, 24(1), 98–105 [in Russian].
Samuel, A. L. (2000). Some studies in machine learning using the game of checkers. IBM Journal of Research and Development, 44(1.2), 206–226. https://doi.org/10.1147/rd.441.0206 [in English].
Shtuchnyi intelekt: vchora, sohodni, zavtra [Artificial intelligence: yesterday, today, tomorrow]. Lecture 1. (2019). https://www.victoria.lviv.ua/html/ai/lecture/00.doc [in Ukrainian].
Smith, B., & Shum, H. (2018). The Future Computed Artificial Intelligence and its role in society. Published by Microsoft Corporation Redmond [in English].
Sokolov, I. A., Misharin, A. S., Kupriyanovskiy, V. P., Pokusaev, O. N., & Kupriyanovskaya, Yu. V. (2018). Roboty, avtonomnye robototekhnicheskie sistemy, iskusstvennyy intellekt i voprosy transformatsii rynka transportno-logisticheskikh uslug v usloviyakh tsifrovizatsii [Robots, Autonomous robotic systems, artificial intelligence and issues of transformation of the market of transport and logistics services in the conditions of digitalization of the economy]. International Journal of Open Information Technologies, 4, 92–108 [in Russian].
Sydorchuk, Yu. M. (2017). Filosofsko-pravovi problemy vykorystannia shtuchnoho intelektu [Philosophical and legal problems of using artificial intelligence]. Law and Society, 3, Pt. 2, 16–19 [in Ukrainian].
Tokareva, V. O. (2018). Shchodo pytannia tvorchosti ta shtuchnoho intelektu [For the issue of creativity and artifi-cial intelligence]. Subcarpathian Law Herald, 1(22), 55–58 [in Ukrainian].
Turing, A. (1950). Computing machinery and intelligence. Mind, 59(236), 433–460 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Сергій Неіленко, Валентина Русавська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.