Наукове обгрунтування параметрів гострої токсичності напівфабрикатів білково-вуглеводних зі стабілізатором харчових систем
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7468.3.2.2020.219710Ключові слова:
токсичність, напівфабрикат, білок, вуглевод, стабілізатор, добавка, «Астрі Гель»Анотація
Актуальність. На сьогодні використання традиційних стабілізаторів, таких як борошно, крохмаль, желатин, є малоефективним. Для покращення властивостей напівфабрикатів білково-вуглеводних (НБВ) був обраний стабілізатор харчових систем «Астрі Гель», що складається із 8 добавок з індексом Е та d-глюкози. Кожен з Е-компонентів, за умови надмірного надходження до організму, може викликати інтоксикаційні процеси. Тому наукові дослідження, спрямовані на визначення параметрів гострої токсичності НБВ із використанням стабілізатора «Астрі Гель», є актуальними.
Метою статті є виявлення можливих проявів гострої токсичності від споживання НБВ зі стабілізатором харчових систем «Астрі Гель» та визначення класу його токсичності. При написанні статті використовувались методи дослідження на біологічних об’єктах (in vivo), планування експерименту, метод Probit-аналізу Літчфілда і Вілкоксона.
Результати. Досліджений вплив стабілізатора харчових систем «Астрі Гель» на організм білих лінійних щурів. Вивчена загальна плинність клінічної картини при гострій токсичності у лабораторних тварин після введення НБВ зі стабілізатором «Астрі Гель». Так, у ході експерименту жодна тварина не загинула, лише деякі з них відчували помірне отруєння через введення максимальних доз НБВ (7,5...9,0 г на одного щура). Встановлена залежність «ефект-доза» після споживання щурами НБВ зі стабілізатором «Астрі Гель», на основі чого розраховані параметри гострої токсичності стабілізатора: показники летальних і ефективних доз, ступінь його безпечності. Так, за результатами проведених досліджень in vivo показник ЛД50 для НБВ у перерахунку на стабілізатор «Астрі Гель» склав 17,87 г/кг (при розрахункових величинах ЛД16=4,75 г/кг, ЛД84=67,20 г/кг, а ЛД99=395,95 г/кг), що відповідає п’ятому класу токсичності добавок та засвідчує його практичну нетоксичність.
Висновки та обговорення. Безпечність стабілізатора для організму ссавців свідчить про його можливість застосування у технологіях харчових продуктів і напівфабрикатів, зокрема НБВ та десертній продукції.
Посилання
Akanksha, S., & Kannez, Z. (2017). Lc50 assessment of cypermethrin in Heteropneustes fossilis: Probit analysis. International Journal of Fisheries and Aquatic Studies, 5(5), 126–130 [in English].
Benko, I., Nagy, G., Tanczos, B., Ungvari, E., Sztrik, A., Eszenyi, P., Prokisch, J., & Banfalvi, G. (2012). Subacute toxicity of nano-Selenium compared to other Selenium species in mice. Environmental Toxicology and Chemistry, 31(12), 2812–2820 [in English].
Dafaallah, A. B. (2020). Application of Probit Analysis in studying the allelopathy phenomenon. Iraqi Journal of Science, 61(6), 1265–1274. http://scbaghdad.edu.iq/eijs/index.php/eijs/article/view/889 [in English].
Deynychenko, G., Zolotukhina, I., Sefikhanova, K., & Belyaeva, I. (2013). Resource-saving technology of raw milk recycling. Recent Journal, 14, 3(40), 251–254 [in English].
Ghosh, T. K., Chauhan, Y. H., & Mandal, R. N. (2019). Growth performance of Labeo bata (Hamilton, 1822) in freshwater and its acclimatization in brackish water with betaine as feed additive. Aquaculture, 501, 128–134. https://doi.org/10.1016/j.aquaculture.2018.11.020 [in English].
Hermsen, S. A. B., van den Brandhof, E.-J., van der Ven, L. T. M., & Piersma, A. H. (2011). Relative embryotoxicity of two classes of chemicals in a modified zebrafish embryotoxicity test and comparison with their in vivo potencies. Toxicology in Vitro, 25(3), 745–753. https://doi.org/10.1016/j.tiv.2011.01.005 [in English].
Holovko, M. P., Prymenko, V. H., & Holovko, T. M. (2015). Vyznachennia parametriv hostroi toksychnosti biolohichno aktyvnoi dobavky “Syvoselen Plius” [Determination of parameters of acute toxicity of biologically active additive “Syvoselen Plus”]. Progressive engineering and technology of food production enterprises, catering business and trade, 1 (21), 222–231[in Ukrainian].
Saba, S., Khan, M. M., Akhtar, I., Shah, S. W. H., Maan, N. A., Anum, W., Manzoor, N., Rehman, M., & Kanwal, N. (2019). Evaluation of toxicological responses of some insecticides against Helicoverpa Armigera (Hübner) in laboratory. Plant Protection, 3(1), 5–20. https://doi.org/10.33804/pp.003.01.0113 [in English].
Sefikhanova, K., Prymenko, V., & Helikh, A. (2020). Modeling of the receptural composition protein-carbon semi-fabricates. Restaurant and hotel consulting. Innovations, 3(1), 25–36. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7468.3.1.2020.205562 [in English].
Syrokhman, I. V., & Zavhorodnia, V. M. (2009). Tovaroznavstvo kharchovykh produktiv funktsionalnoho pryznachennia [Commodity science of functional foods]. Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].
Veni, K., Vanniarajan, C., & Souframanien, J. (2017). Probit analysis and effect of electron beam and gamma rays in blackgram (Vigna mungo (L.) Hepper). Electronic Journal of Plant Breeding, 8(3), 950–955. https://doi.org/10.5958/0975-928X.2017.00112.0 [in English].
Zabka, M., & Pavela, R. (2018). Effectiveness of environmentally safe food additives and food supplements in an in vitro growth inhibition of significant Fusarium, Aspergillus and Penicillium species. Plant Protect. Sci., 54, 163–173 [in English].
Zhang, J., & Spallholz, J. E. (2011). Toxicity of Selenium compounds and nano-Selenium particles. Handbook of Systems Toxicology, 1, 4245–4259 [in English].
Zharmukhamedova, T., Semushina, S., Pakhomova, I., Pimenov, M., & Murashev, A. (2011). Mezhdunarodnye pravila raboty s laboratornymi zhivotnymi pri provedenii doklinicheskikh ispytanii [International rules for handling laboratory animals in conducting pre-clinical testing]. Toxicological review, 4, 2–8 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Vladyslav Prymenko, Kateryna Sefikhanova, Inna Zolotukhina, Anna Helikh
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.
